Надвечір’я Різдва Христового(Відтворення традиції учнями 9-А класу) Сьогодні весь день пройшов у передсвяткових клопотах: приміряли гарне вбрання, прибирали світлицю, в ступі потовкли пшеницю на кутю, чаклували над макітрою з маком, вибирали запашне сінце. Мати поралась біля печі – готувала 12 пісних страв для Святої вечері. …Звечоріло! На небі з’явилась перша зірка, сповістивши про початок дійства напередодні Різдва – Святвечора. В хаті запахло узваром, медом, пампухами, грибами, голубцями, смаженою капустою… А ще – морозом від житнього Дідуха. Хлопчаки, за батьковою наукою, намостили сіна під столом, «поквоктавши», щоб кури неслись. В кошик склали святу вечерю для хрещених, які живуть через дорогу і, за давнім звичаєм, віднесли їм «голодну кутю». Всі гуртом поставили страви на стіл, мати порозкладала часник по його кутках, а батько, перехрестившись, запалив свічку… Тай забриніла в хаті молитва, а в дитячих душах розлилось тремтливе відчуття свята – народження Бога Предвічного! Після того, як вся родина скуштувала з глиняної миски кутю, вона врочисто відправилась на покуть, до образів, разом з Дідухом та калачем. Під час трапези ніхто не сперечався, бо не можна було в Святий вечір сердитися. Всі між собою помирились, простили образи, щоб новий рік був для нас щасливим! Так було тисячу літ тому, так відбувається і тепер! … Зоріє. Колядники стукають у вікно: Христос рождається! Славте Його!
