













https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fofficiel-online.com%2Fuk%2Flichnosti%2Fkolumnisty%2Fphysicologist-lidia-zeldis-tells-about-mental-health-at-war-period%2F%3Ffbclid%3DIwAR213VAs0LLWywltLaKcdfvkcmapZwRwqHOVLY0hhr6ophnvfWZgTE3wOz4&h=AT0-_lV7iAcRO_M0Nc29Vsx1mygSjOA3C9SUhMtGxbfn13iTA4HSWE5bkQhemI9i8fIeF2rXbsEiKeiKPHF-otX0UowAsKbvb6srA9tmCv7Us2VPmGwydYWMIiEol_wbeH3W2HHwzKE

















1. Батькам потрібна підтримка, допомога й добра порада. Якщо ви маєте їх, створіть необхідні умови для спілкування.
2.Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте часу, домовтеся про зустріч іншим разом.
3. Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання викликають роздратування і негативну реакцію з їхнього боку
4. Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.
5. Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від батьків.
6. Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.
7. Якщо ж все-таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.
8. Пам’ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.
9. Будь-яка зустріч з родиною школяра має завершуватися конструктивними рекомендаціями для батьків і учня.
10. Якщо педагог вважає себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.
11. За активної участі батьків у житті класу й школи їхні зусилля мають бути відзначені класним керівником і адміністрацією школи.














Існує декілька моделей мотивацій учнів. Одна з них — модель ARCS. Вона будується на 4 основних елементах: увага, актуальність, впевненість та задоволення. Подивімося, як ми можемо покращити кожну складову, аби підвищити мотивацію учнів:
Увага
Нашу увагу можна поділити на 2 види:
Мимовільна — здивованість, наша реакція на щось неочікуване.
Довільна — допитливість, наше бажання виконати складну задачу.
Методи привернення уваги:
Гумор. Зберігаємо увагу учнів за допомогою жартів.
Конфлікт. Протиставляємо минулі знання учнів новим.
Приклади. Пояснюємо матеріал у вигляді історій.
Активна участь. Залучаємо аудиторію шляхом ігор, дискусій тощо.
Актуальність
Ті, хто навчаються, мають відчути, що інформація є корисною для них. Аби підвищити мотивацію учнів, використовуємо мову та приклади, що будуть їм близькими.
Корисні стратегії:
Використання матеріалу. Пояснюємо, як можна використати цю інформацію.
Доцільність сьогодні. Пояснюємо, чим ця тема актуальна сьогодні.
Доцільність завтра. Пояснюємо, чому ця тема буде актуальною в майбутньому.
Зразки. Даємо їм інтерв’ю відомих осіб, які пов’язані з нашою темою.
Впевненість
Аби досягти кращих результатів, учень спершу має відчути, що він може це зробити. Для цього вони мають управляти процесом навчання.
Підвищити впевненість можна такими способами:
Цілі курсу. Пояснюємо учням цілі курсу, аби вони оцінили свою здатність їх досягти.
Кроки до успіху. Перед кожним заняттям пояснюємо, як воно наблизить їх до цілі.
Оцінювання. Пояснюємо учням, як вони можуть самостійно перевірити рівень своїх знань.
Зворотний зв’язок. Допомагаємо їм зрозуміти, на якому етапі вони застрягли.
Задоволеність
Ті, хто навчаються, мають отримувати задоволення від здобутих знань або від вивчання нових. Це змусить їх повертатися до курсу із задоволенням.
Методи підвищення задоволеності:
Нагороди. Винагороджуємо кожний крок учня до успіху.
Можливості. Пояснюємо, які можливості відкриваються після опанування навички.
Розмір нагороди. Робимо так, аби винагороди не перевищували складності завдання.
Зворотний зв’язок. Нагадуємо учням про їх досягнення.
Вищий рівень мотивованості учнів допоможе досягти вищих успіхів не тільки їм, а і нам. Але пасивність тих, хто навчається, не завжди може бути результатом відсутності мотивації.

Як мотивувати своїх учнів?
Стимулювати цікавість (зустрічі онлайн, тести, опитувальники, вікторини, складання учнями кросвордів до будь-якого уроку, посилання на відеоуроки та ін.).
Чіткий графік проведення ваших уроків.
Ставити дедлайни, але приймати роботи і після останнього терміну здачі.
Розробити систему стимулів для тих, хто здав найбільше завдань, хто виконує завдання вчасно, чиї завдання найбільш творчі чи найскладніші технічно
(наприклад, наліпки на аватарку).
Робити класні зустрічі в Zoom чи Skype,Viber, Google Classroom.



Намагайтеся ніколи не використовувати слово «розподіляти». Не треба «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Пам’ятайте, учні об’єднуються! З об’єднаних учнів виростають дорослі, здатні об’єднуватися і працювати разом, виростає об’єднана країна, держава, нація.
– Усі пропозиції учнів слід вислухати і обговорити. Не слід говорити, що відповідь «правильна» чи «не правильна», треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти рішення. Стежте, щоб ніхто з учнів не залишався осторонь під час обговорення.
– Рішення учнів треба сприймати серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
– Давайте учням можливість працювати в парах. Це сприяє розвитку критичного мислення, навичок спілкування, уміння висловлювати, переконувати.
– Деякі учні готові активно працювати у більшій групі але дійсно ефективною є групова робота в групі з 5-6 осіб. Більші групи потребують інших технологій.
– У процесі формування групи уникайте навішування ярликів
– Будьте готові до галасу, характерного для спільного навчання.
– Під час роботи груп підійдіть до кожної, пропонуючи свою допомогу. Зупинившись біля визначеної групи, не відволікайте увагу на себе.
– Застосовуйте для записів результатів групової роботи великі аркуші паперу й маркери, пам’ятайте різні кольори доречні в різних ситуаціях. Особливо це стосується червоного та чорного. Червоний привертає особливу увагу, використовуйте його переважно для підкреслення написаного іншим кольором. Чорний використовуйте коли, коли хочете привернути увагу до написаного, або коли пишете щось неприємне, небажане, таке що потребує виправлення.
– Ефективність обговорення в великій групі залежить від того, як учитель ставить запитання. Уникайте закритих запитань, тобто таких, на які можна відповісти «так» чи «ні». Вживайте відкриті запитання, що починаються з «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників до висловлення своїх ідей.
– Реакція вчителя на запитання і коментарі – вирішальний чинник у створенні навчальної атмосфери. Демонструє увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання й висловлення. Це спонукає їх надалі ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну зайву.
– Не дозволяйте будь кому домінувати над групою під час дискусії. У слушний момент говоріть: «А тепер послухаємо, що скаже хтось інший» або «Я хотіла щоб всі мали можливість висловитися».
– Під час дискусії не дозволяйте обговоренню перетворитися на запеклу суперечку, але й не гасіть усі прояви емоцій. Ставте абстрактні запитання, щоб пожвавити обговорення, і конкретні, щоб заспокоїти сперечальників.
– Не слід забувати, що занадто довгі загальнокласні обговорення стомлюють.

